31 Січня, 2023
Загроза з півночі. Що відбувається в Білорусі і чи готується новий наступ

Загроза з півночі. Що відбувається в Білорусі і чи готується новий наступ


Загроза з півночі. Що відбувається в Білорусі і чи готується новий наступ

Російські війська продовжують створювати напруженість на кордоні Білорусі з Україною, але видимих ознак підготовки до воєнних дій поки немає. Принаймні зараз там не формуються ударні угруповання.

Про можливу загрозу повторного наступу з Білорусі – у матеріалі РБК-Україна.

Військова активізація у Білорусі

Про активізацію збройних сил з того боку кордону говорять не перший тиждень. Здебільшого новини пов’язані з переміщеннями російських та білоруських військ, навчаннями та ротаціями. На кінець грудня біля сусідньої країни перебувають понад 10 000 військовослужбовців Російської Федерації.

Як каже голова Державної прикордонної служби України Сергій Дейнеко, така кількість свідчить про те, що на сьогодні на цьому напрямку наступальні угруповання не формуються. А нинішніми силами росіянам не вдасться створити будь-якої загрози.

Проте рух там спостерігається постійно. Зокрема, на навчання до Білорусі перекинуто підрозділи 1-ї гвардійської танкової армії, яка раніше була розгромлена на Харківщині.

“Це з’єднання, ймовірно, проводило тренування перед розгортанням, але навряд чи має підрозділи підтримки, необхідні для приведення в бойову готовність”, – йдеться в одному з останніх звітів британської розвідки.

Український Центр національного спротиву відзначає прибуття групи іранських інструкторів, які займаються навчанням російських військових та координують запуски дронів-камікадзе типу “Шахед”. Офіцери Корпусу вартових Ісламської революції (КШІР) були помічені в селі Мікулічі Гомельської області, їх посилено охороняють Росгвардія та ФСБ.

Фото: іранські інструктори перебувають у селі Микуличі, недалеко від кордону з Україною (google.com/maps)

Днями заступник начальника Головного оперативного управління Генштабу ЗСУ Олексій Громов повідомив, що росіяни розширюють контроль над військовими аеродромами та хочуть зробити авіабазу у Мачулищах під Мінськом своїм ключовим логістичним хабом. Додатково під потреби російських військ проводиться добладнання аеродромів Барановичі та Лунинець.

Крім того, заборона на цивільні польоти на півдні продовжена до 1 квітня 2023 року. Вона, у свою чергу, не стосується військової авіації, і це свідчить про те, що загроза ракетних ударів по Україні з білоруського напрямку зберігається ще мінімум на три місяці.

Щодо ситуації безпосередньо біля українського кордону, то вона напружена, але повністю під контролем. За словами спікера Держприкордонслужби України Андрія Демченка, ситуація нагнітається в основному в інформаційному полі. Але ані кількість, ані характер дій російських та білоруських військ поки що не змінюється.

“Це (нагнітання – ред.) робиться шляхом демонстрації спільних заходів підготовки військових підрозділів. У тому числі маневрами з переміщення техніки, перевіркою бойової готовності сил Республіки Білорусь, а також продовженням нарощування угруповання так званої “союзної держави”, – зазначив він.

Водночас Сили оборони України готові до розвитку ситуації у будь-якому варіанті та можливих провокацій. Військові займаються будівництвом фортифікаційних споруд та роблять інші дії для зміцнення кордону на всій його протяжності – від Волинської до Чернігівської областей.

Чи є загроза з півночі

За оцінками Генерального штабу ЗСУ, на сьогодні росіяни тримають біля північного кордону ЗСУ близько 22 000 військових. До цього числа входить і розміщений у Білорусі контингент. Ця цифра вдвічі менша, ніж перед повномасштабним вторгненням у лютому 2022 року, тому про формування наступального угруповання поки що немає.

“22 000 проти 40 500 окупантів (у лютому, – ред.). Навіть у разі залучення всіх білоруських частин зі складу сухопутних військ, сил спеціальних операцій, загальне угруповання налічуватиме близько 30 000 осіб, що все одно менше того, яке брало участь у повномасштабне вторгнення”, – зазначив Олексій Громов.

Керівник військової розвідки Кирило Буданов не вбачає ознак підготовки до повторного наступу з боку Білорусі. Він стверджує, що прямо зараз противник робить маневри, спрямовані на відволікання українських військ з полів битв на півдні та сході.

Фото: Кирило Буданов не бачить ознак підготовки до наступу з Білорусі (Віталій Носач/РБК-Україна)

Зокрема, нещодавно поїзд з російськими військовими зупинився просто біля білорусько-українського кордону, але вирушив назад за кілька годин. За його словами, росіяни зробили це вдень, відкрито, щоб усі могли помітити, тому реальної та безпосередньої загрози з того боку зараз немає.

Хоча військовий експерт Сергій Грабський у коментарі РБК-Україна заявив, що підготовка білоруського плацдарму для нового наступу триває і перерахував ознаки. Серед них – циклічні навчання, вивчення мобілізаційних ресурсів, підготовка аеродромних мереж, шляхів сполучення та районів розвантаження військ. Також відзначається перекидання додаткових сил та засобів протиповітряної оборони для можливого прикриття ударного угруповання.

“Нещодавно білоруській армії передали комплекси “Іскандер” та С-400. Плюс, за останні два місяці проводиться постійна передислокація у дозованому вигляді російських підрозділів. За місяць-півтора чисельність російських підрозділів зросла на 2,5 тисячі”, – наголосив він.

Але конкретних передумов наступу з півночі немає. Як зазначає експерт Владислав Селезньов, на даний момент немає підтверджених відомостей щодо формування саме ударних угруповань, здатних до реалізації планів такого рівня. З цим погоджується і військовий експерт Роман Світан, який не бачить загрози з півночі як мінімум на два найближчі місяці наперед.

На його думку, росіянам для виконання такого бойового завдання потрібно втричі наростити нинішні сили, що неможливо зробити раніше, ніж через півтора-два місяці. І необхідну кількість військ він оцінює у 100-150 000.

“Причому це не просто перекидання людей. Потрібно ще знайти або виробити військову техніку та боєприпаси. Тільки їхати до пункту призначення вони будуть тиждень-два, місяці півтора займе розвантаження, а ешелони ще й завантажити треба. Зараз цього процесу не спостерігається, тому як мінімум до кінця зими на проблеми з боку Білорусі чекати не варто”, – зазначив Світан.

Він також додав, що угруповання чисельністю менше ніж 100 000 осіб не зможе провести ефективний наступ, оскільки просто розіб’ється об українську оборону.

Чи зможе Росія залучити Білорусь до війни проти України

Українська сторона уважно відстежує такі загрози. Секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов каже, що наразі остаточної домовленості немає, але це не означає, що президент Росії Володимир Путін не намагатиметься продавити Олександра Лукашенка.

За словами Данілова, Лукашенка весь час намагалися втягнути в “криваву м’ясорубку”, але білоруський диктатор усвідомлює, що вторгнення в Україну йому ніхто не простить і “йому прийде швидкий кінець”.

“Я можу сказати, що у Білорусі та Росії абсолютно різні погляди. Це різні народи, хоча Росія каже, що вони братні”, – додав він.

Фото: Олексій Данілов каже, що домовленості про залучення Білорусі до війни поки немає (Віталій Носач/РБК-Україна)

На думку заступника начальника Головного оперативного управління Генштабу ЗСУ Олексія Громова, чи буде білоруська армія залучена до війни, безпосередньо залежить від російського наступу на Донецькому напрямку та можливостей Збройних сил України протистояти йому.

Експерт Роман Світан у коментарі РБК-Україна зазначив, що білоруські сили можуть бути безпосередньо втягнуті у конфлікт, якщо Путін зажене Білорусь у кут. Хоча коефіцієнт корисної дії від залучення невмотивованих військ може виявитися взагалі негативним.

У свою чергу Владислав Селезньов називає можливу першу ціль, якщо Лукашенко все-таки зважиться на агресію щодо України.

“Щойно Лукашенко віддасть наказ щодо атаки проти суверенної України, Мозирський нафтопереробний завод перетвориться на попіл. Я вважаю, що вже настав час. І відліковою точкою, яка вплине на залучення українських артилерійських сил для знищення НПЗ, буде саме рішення Лукашенка. Цей завод давно зачекався на українські HIMARS”, – наголосив він.

Ракетний інцидент. Які можуть бути наслідки

Під час ракетної атаки на Україну 29 грудня 2022 року на білоруській території впала ракета С-300 Уламки було виявлено в Іванівському районі Брестської області неподалік кордону з Волинською областю. Поки що розглядаються дві версії – падіння української ракети-перехоплювача та збиття білоруською системою ППО.

Українська сторона гарячими слідами заперечувала причетність до падіння ракети, але заявила про готовність до розслідування. Однак, без участі експертів, якимось чином пов’язаних з Росією. Також в Україні не виключають, що це могла бути провокація противника.

“Ми не стріляємо по білоруській території. Ракета зенітна, зрозуміло, чому вона потрапила туди і як. Зокрема, наші фахівці не виключають, що російські війська запустили свої ракети так, що мала впасти ракета на білоруську територію, відбиваючи цей удар”, – наголосив радник Офісу президента Олексій Арестович.

Офіційна позиція Міноборони Білорусі – ракета може бути нібито навмисне провокацією України.

Але навіть якщо з’ясується, що це українська ракета, до якихось екстраординарних наслідків це не призведе. З повітряного простору сусідньої країни постійно летять ракети і будь-яка військова ціль на білоруській території є легітимною для Збройних сил України.

При цьому, за словами експерта Романа Світана, якщо з’ясується, що її збили системи ППО, то можна ставити питання владі Білорусі.

“Тобто наша ракета не збила російську, російська могла в цей момент вдарити по Україні. Значить, вони допомагали росіянам, збиваючи наші протиракети. Це ще одне підтвердження тому, що вони (білоруські сили, – ред.) вже є учасниками конфлікту”, – додав він.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *