27 Листопада, 2022
Це шестирічний Ковальський , Дмитро який на 80 день прийшов на місце , де тато загинув . Це місто Буча і саме тут проходили бої із армією РФ

Це шестирічний Ковальський , Дмитро який на 80 день прийшов на місце , де тато загинув . Це місто Буча і саме тут проходили бої із армією РФ

Це шестирічний Дмитро Ковальський, який після смерті батька на 80 день прийшов на місце, де тато загинув. Це місто Буча і саме тут проходили бої із рашистами, які рвались до Києва цією дорогою. Батько Дмитра один з перших став на захист рідного міста ..

Батько Дмитра – Володимир Ковальський- ветеран АТО. Прошов Майдан, 2016 року він у складі розвідки на Сході підірвався на міні і втратив кінцівки двох ніг. Тоді дивом врятувався. Його 2 кілометри бойові побратими несли до шпиталю..Тоді його дружина уже чекала їхнього малюка Дмитра.. Вагітною дружина переселилась у військовий шпиталь, щоб допомогти Володимиру одужувати .. Всім світом на протези бійцю АТО тоді збирали українці. Уже 2016 року Володимир на протезах взяв участь у Іграх Героїв. Його в Бучі за протези, які він не ховав, називали бучанським термінатором, а він розпочав свою справу і виховував сина..

Коли 27 лютого на околицях Києва тривали бої Володимир взяв автомат і разом із місцевою самообороною захищав місто. Бойові побратими нині згадують – йому радили не приймати бій, бо через протези йому буде складно відступати.. Він ж наполягав – буде захищати місто, де живе його син. 27 лютого після страшного бою пораненого його везли у шпиталь. Дорогою він помер..

Далі було пекло окупації. Тіло захисника на двох протезах поховали в груповому захоронені вбитих у Бучі на якому рідні не попрощались із Героєм ..

Але почесному прощанню бути і на 80 день після смерті – його шестирічний син Дмитро пройшов 2 кілометри зруйнованою Бучею пішки з місця, де тато загинув до могили батька. Під кінець дороги хлопчика взяли на руки, але зійти із ходи син відмовся.. Дмитро у свої 6 років мріяв попрощатись із батьком Героєм, який на двох протезах – захищав свою країну від окупантів..

 На могилі  синові Героя вручили державний прапор і лунали постріли пам'яті від почесної варти.. і Гімн співала оперна співачка. А легенда української музики Олег Скрипка – завершив прощання піснею – "Батько наш Бандер".. Хлопчик стискав прапор,  яким  накривали батька на прощання і нарешті міг поплакати.. бо досі він тримався .. йому довго  мама не наважувались розповісти, що тато загинув - героїчно захищаючи Україну .. співчуття Дмитрику та його мамі Екатерина Ковальская    ..
  Дякую  волонтерці   Катерина Українцева  з Бучі за те, що допомогла родині попрощатись із рідним Героєм.. І провести його гідно на небо до небесного легіону.. вічна шана і вічна память.. 

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *